Сьогодні наше з дружиною відновлення — через наші ринки і яскраві кольори. Червоні і жовті томати, огірки, полуниця, абрикоси, редис, зелень — як же це дає сили, ніби війна війною, а ринки і наші фермери будуть завжди.
Обожнюю ці походи. Вони повертають в дитинство і мої походи на вокзальний ринок в Херсоні, куди приїжджали багато фермерів.
Для мене це терапевтично.
***
З кожним роком навколо Херсона та в самому місті все більше з’являється червоних маків— це загальновизнаний у світі та Україні символ пам’яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Він уособлює скорботу за загиблими воїнами та вшанування їхнього подвигу. Ця квітка символізує пам’ять про всіх українців, які віддали життя у боротьбі за Україну — від часів козацтва до сучасної російсько-української війни.
З давніх-давен в народі вірили, що маки рясно цвітуть там, де була пролита кров козаків та захисників рідної землі.
***
Хоч абрикоси в Херсоні майже у всіх пропали, принаймі в тих, кого я знаю, а от персики здається будуть. Як у вас там, які прогнози на врожай?
***
25 травня — 100 років із дня загибелі Симона Петлюри.
Головний Отаман військ УНР.
Людина, яка боролася за незалежність України тоді, коли це було питанням виживання держави.
***
Вулиця Європейська (колишня Суворова).
Колись давно тут вирувало життя та лунав дитячий сміх, а зараз тут пустка та відчай.
***
За 12 років російської анексії Криму в сім’ях кримчан-переселенців виросли діти, які ще пам’ятають півострів, а також народилися покоління, які ніколи там не бували. Вони могли б стати новою генерацією Криму, але замість цього не можуть навіть побачити його.
Як виявилося, багато спогадів про Крим новими поколіннями втрачено. АЛЕ! Діти, які народилися вже після вимушеного виїзду їхніх батьків із Криму, несподівано реалістично описують власні уявлення про нього, жодного разу не побувавши там.
Це проблема. Але і надія, що зв’язок з батьківщиною не буде втрачено внаслідок російської політики «гібридної депортації» кримчан з Криму.









