7 років тому у моєму саду біля будинку квітнули троянди, кущі вейгели та іриси. А сьогодні це випалена війною територія. Сумно до сліз, що наслідки сучасної війни для звичайних людей ті самі, що і в часи Середньовіччя: пограбування місцевого населення, спалені будинки, страждання людей від голоду та епідемій. Середньовічні війни мали рекордні терміни тривалості: 100 років, а може й більше…
***
На землі та навіть на антидронових сітках: війська РФ продовжують дистанційно мінувати вулиці Херсона
У місті можна побачити протипіхотні міни типу “пряник” (“плюшка”) тепер вже будь де.
це чергове нагадування про щоденний терор, під яким змушені жити мешканці Херсона.
***
Дніпровський ринок у Херсоні перебуває у “червоній зоні”. Небезпека зберігається постійно, тому коли чути звук ворожого безпілотника, продавці кидають товар і біжать ховатися.
***
Я бачу багато обурення, чому ДСНС не їде тушити пожежі у «червону зону» Херсона. Але давайте чесно — ви дійсно вважаєте, що хтось має покласти життя цілого екіпажу заради квартири чи будинку?
Рятувальники — це не роботи. Це такі ж люди, як і ми. У них є діти, дружини, батьки. Вони їздять не на броньованій техніці, як дехто собі уявляє. А окупанти вже давно відкрито показали, що ДСНС, швидкі, волонтери — у них під прицілом.
Коли машина ДСНС заїжджає у червону зону — це ризик, що екіпаж можуть просто не випустити назад живими. І це ж саме стосується швидкої допомоги. Ніхто не має права свідомо відправляти людей на майже гарантовану смерть.
***
Хтось в курсі, чи почали вже москвічі бігати по дахах й замальовувати мітки?
***
Моє дитинство пройшло на дачі, на Вільхових островах за Гідропарком в Херсоні.
Неймовірно, що в Херсоні сюди можна було доїхати тролейбусом і потім пішки дійти до дачі.
Це створювало відчуття, що все дуже поруч.
Тисячі днів. Тисячі спогадів. Десятки тисяч щасливих митей.
Зараз тут сіра зона. Війна все змінила.









