Марина Поліщук
Кожна зброя має свій звук прольоту та приходу.
Міна схожа на свинячий вереск.
Арта виє та падае з хрустом.
РСЗВ наче недоречний салют з різних боків.
Дрони тошнотно пищать, як кастровані комарі.
КАБ – наче їде фура.
Знову сьогодні шукала очима по дзеркалах фуру, яка мене хоче обігнати. Промайнуло в голові- це ж було вже™️. Поки не зрозуміла що наді мною КАБ заходить на удар.
Звичайно, уражено чергову базу НАТО з бойовиками, яка маскувалась під гериатричну лікарню.
***
Станом на 17:30 7 квітня четверо загиблих та 14 поранених, зокрема діти!
По Херсон скинуто понад п’ять ФАБ-1500 – це більше ніж 7 500 кг вибухівки.
Це вже не війна. Це системне знищення цивільного населення.
Коли по місту застосовують авіабомби такої потужності – це не про військові цілі. Це про терор. Про демонстративне покарання міста за саме його існування.
І найнебезпечніше – до цього звикають. Цифри перетворюються на фон. Загиблі – на статистику. Поранені діти – на “чергову новину”.
Але це не норма. Це злочин, який відбувається щодня.
***
У квітні 2026 року прокинутися в Херсоні…
Прокинутися живим це – удача!
Знаходитися тут взагалі це – виклик…, виклик долі, обставинам, власному виживанню.
Це, як гра в руську рулетку, але ти не суб’єкт, а об’єкт гри. І та куля, що в хаотичному порядку крутиться в барабані, колись таки вистрілить, тільки невідомо в кого…
Кожний з херсонців або усвідомлює це, або жене від себе цю думку, покладаючись на удачу, на долю, на Бога, на ЗСУ.
Вчора, 7 квітня, можливості попасти під роздачу було багато, як ніколи. Дрони, арта, КАБи… Вони вбили чотирьох, поранили двадцятьох!
***
Давно не бачу жодного сенсу коментувати заяви чи дії Трампа.
Трампа треба просто пережити.
***
Лише за минулу добу російські війська поранили п’ятьох медичних працівників, які попри постійну небезпеку залишаються на своїх робочих місцях.
Серед постраждалих – троє фахівців екстреної медичної допомоги, які щодня виїжджають на виклики під канонаду вибухів, та двоє працівників обласної лікарні.
Цілеспрямовані атаки на медиків є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та черговим актом терору проти цивільного населення.
***
Ці неймовірні люди Херсона. Серед них – пан Павло. Музикант із професійною освітою, до повномасштабної війни працював в обласному палаці культури. Зараз пограти на вулицю виходить, щоб підтримувати себе у формі, а ще – підняти людям настрій. І лунає його музика під обстрілами…
Дарина Лапіна
