Марина Поліщук
Фейкові продавці та псевдобанкіри за останні кілька днів ошукали жителів Херсонщини на 76000 гривень. Поліція розповіла, які шахрайські схеми використовують зловмисники.
Зокрема, херсонці постраждали від шахрайства під виглядом продажу товарів у соцмережах, фейкових банківських працівників, псевдопосередників з оформлення документів та зламу акаунтів знайомих, повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області.
Так, жителька Херсона перерахувала 2200 гривень за дитячу куртку, яку нібито продавали в соцмережі. Після отримання коштів продавець не надіслав товар, видалив оголошення і не відповідає на повідомлення.
Інша херсонка замовила через соцмережу набір постільної білизни, перерахувавши 2300 гривень. Проте отримала лише частину комплекту, а решту товару їй так і не надіслали, кошти не повернули.
Жительці Бериславського району зателефонував невідомий, представився працівником банку й переконав її «захистити» гроші шляхом переказу на інший рахунок. Виконавши вказівки афериста, жінка втратила 9800 гривень. Лише згодом, зателефонувавши до банківської установи, вона дізналася, що стала жертвою шахрайської схеми.
Ще одна жителька Херсонщини перерахувала 17000 гривень псевдопосереднику, який обіцяв допомогти з оформленням документів. Після отримання коштів зв’язок із невідомим обірвався.
Інша жителька області не змогла зайти до інтернет-банкінгу, після чого знайшла в мережі контакти нібито банківського чат-боту (не на офіційному сайті). У переписці вона надала свої персональні дані та реквізити картки, після чого з її рахунку зникло 19700 гривень.
Житель Бериславського району в месенджері отримав повідомлення від знайомого з проханням терміново позичити 25000 гривень. Не перевіривши інформацію, чоловік одразу перерахував кошти. Згодом з’ясувалося, що акаунт знайомого зламали, а гроші отримали шахраї.
За усіма фактами поліція відкрила провадження за статтею про шахрайство.
Поліція закликає громадян бути пильними та дотримуватися простих правил безпеки:
- не перераховуйте повну оплату за товар незнайомим продавцям, користуйтеся післяплатою або перевіреними платформами;
- нікому не повідомляйте реквізити банківських карток, CVV-код, паролі та коди з SMS;
- пам’ятайте, що справжні працівники банку не просять переводити кошти на «безпечні рахунки»;
- користуйтеся лише офіційними сайтами банківських установ;
- не довіряйте незнайомцям, які пропонують «допомогу» з оформленням документів за передоплату;
- завжди перевіряйте інформацію щодо прохань позичити в борг, яку отримуєте в месенджерах. Обов’язково телефонуйте знайомим особисто.
Фото ілюстративне: Unsplash
Ян Ярчук
