Ян Ярчук
Лубінець, уповноважений з прав людини: ТЦК та СП не мають права силоміць затримувати, утримувати громадян чи вилучати у них особисті речі!
Це пряме порушення Конституції України та Європейської конвенції з прав людини. Кількість звернень до Офісу Омбудсмана на дії ТЦК та СП з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зросла у 333 рази.
***
Михайло Поплавський більше не очолює Київський національний університет культури і мистецтв оскільки в нього закінчився контракт ректора та терміни перебування на посаді. Пішла епоха.
***
Під час виконання бойового завдання загинув екіпаж гелікоптера Мі-24 11 окремої бригади армійської авіації “Херсон”.
***
У Херсоні часті перебої з водопостачанням, знижений тиск у мережі та подекуди вода за графіками. Окрім обстрілів армії РФ, через які стається 90% поривів, та витоків на мережах, ситуацію з водопостачанням у місті ускладнили морози.
***
Parapugnophobia
Ірраціональний страх раптової розрядки портативного пристрою, незважаючи на наявність значного заряду.
Нова фобія українців.
***
Британське видання The Guardian опублікувало матеріал про «підземне життя» Херсона – міста, яке живе під постійною загрозою російських атак.
Журналісти поспілкувалися з мешканцями, які значну частину часу проводять в укриттях. Там люди ховаються від обстрілів, навчаються, отримують медичну допомогу і намагаються зберігати звичне життя настільки, наскільки це можливо.
***
Дім моїх дідусів і бабусь у Херсонській області знищений.
Усі мої рідні втратили свої будинки в Херсонській області.
Я не можу приїхати на могили дідуся і бабусі тоді, коли хочу.
Сьогодні я волонтерю, і кожен мій виїзд у прифронтову зону – це невідомість. Але я роблю це, щоб підтримати своїх земляків – українців.
Донецьку й Луганську області я побачив уже під час повномасштабної війни і закохався в її краєвиди, хоча вона і принесла мені багато страждань, забравши близьких мені людей назавжди.
І щоранку з тривогою беру до рук телефон, щоб не побачити страшного повідомлення, що когось із близьких більше немає.
Проте коли повертаюсь із прифронтових територій, я заходжу в торговий центр. Дивлюсь, як ідуть сім’ї з дітьми, як вони радіють. І радію разом із ними.
І живу з вірою, що настане день, коли ми всі так само будемо йти вільними містами нашої країни.
Марина Поліщук
