Ян Ярчук
Серед моїх знайомих, які живуть за кордоном, є чимало людей, які налаштовані взагалі не повертатися в Україну. Це – люди, які давно вже злізли з соціалки, працюють, самостійно забезпечують свої потреби. Причини такого рішення – різні, але ці люди – не “ватники”, донатять на ЗСУ та на благодійні програми для України, беруть участь в акціях на підтримку України. Але з особистих причин не мають бажання повертатися навіть після закінчення бойових дій.
***
“Податкова фіксує стрімке подорожчання пристроїв резервного живлення” – Українська правда.
Підтримую оцінку військових, які називають такі прояви – «мародерством в тилу».
І це те, що, на жаль, суттєво відрізняє 22-й та 25-й роки.
***
Херсонщина. В Олешках paшисти опинились у дроновій пастці. Створювали дронову блокаду для Херсона, але попали в неї самі.
«Фсьо ідьот па плану»!
Вірте в Сили оборони України!
***
Які цікаві Українці.
Майже половина українських біженців готова повернутися додому, якщо країна повернеться до кордонів 1991 року і вступить до ЄС і НАТО, – опитування Інституту ifo, проведене серед українців в Європі.
Ну, звісно, чекати й чекати. Краще в Європі співати «Червона калина», а ніж лежати на Батьківщині в сирої землі. Ось такі справи. Патріотизм у людей закінчується тоді, коли проблеми держави починають торкатися напряму людини.
***
Херсон. Попри всі жахи – прибирання. Все на тротуарі має бути тіп-топ, бо в листі пелюстці легко сховатися, а на чистій плитці його добре видно.
Марина Поліщук
Храбан Діана
