Ян Ярчук
Людина на ТОТ постійно отримує від “держави” повідомлення (смс чи у месенджерах, але частіше саме смс)- попередження про ту чи іншу небезпеку, різні пропозиції – від служби в армії так званому “сво” до участі в різних програмах підтримки/кредитування/навчання/конкурсах.
Це частина політики – бомбардувати повідомленнями, щоб люди відчували себе під контролем,- як основна мета, ну і на додаток – може до чогось долучаться, але це вже як бонус.
***
Коли читаєш одну новину – здається, що це ще можна витримати. Ще одна історія, ще один обстріл, ще кілька поранених, одна смерть… Коли не рахуєш усе разом, коли не складаєш ці цифри у тиждень, у місяць – легше дихати. Легше вдавати, що життя на Херсонщині хоч якось тримається у межах звичного.
Лише за вчора, за один день, росіяни забрали життя жінки, поранення отримали 20 людей, серед них 4 дітей….
Сьогодні зранку – чергові обстріли, скиди вибухівки на зупинку, де щойно стояли люди, загиблі, поранені, уламки скла зруйновані будинки…
Руйнування, які неможливо підрахувати: не лише будинків, а й доль, зв’язків, спогадів. Те, що колись було життям, росіяни перетворюють на пил – просто тому, що можуть. Бо для них наша земля – координати, а наші люди – мішень.
І кожен новий вибух – це ще одна тріщина у серці, яке, продовжує битися. Необхідно говорити вголос. Про все, що росіяни роблять на звільненій і поки що окупованій Херсонщині. Про щоденні обстріли, про вбитих і поранених, про життя серед руїн, про тих, хто попри все вірить і чекає деокупації.
***
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти так званого “осіннього призову”, який Російська Федерація розпочала 1 жовтня 2025 року на тимчасово окупованих територіях України.
***
Раніше вони хоч відповіді боялися, бахнуть 5-7 разів і вшиваються на нове місце, звідтіля вже б’ють по іншому району. А це стоїть скотина така на одній точці й методично лупить по одному району, десь поблизу від нас. Я нарахувала 25 вибухів і перестала, але встигла під обстріли і перець нафарширувати.
***
Б’є важка арта. З перельотом, ближче до центру (це вам про “безпечні райони” Херсона, їх нема) десь вздовж проспекту Незалежності, здається.
Дивно, що між прильотом і вибухом проходить секунд майже 5. Чи це фугасні снаряди, які як нас в армії вчили, мають затримку, щоб снаряд встиг глибоко зануритися і нанести більше руйнування.
***
Без коментарів. Бо навіть не знаю, що тут казати))) – клініка якась)
Денис Казанський пише:
“Учителя Старобешевской школы №1 в оккупированной Донецкой области провели акцию «Расстрел предателей России», в ходе которой кидали дротики в портреты российских оппозиционеров и Аллы Пугачевой”
Марина Поліщук
